Обґрунтування заяви
Зоринської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
№10 Перевальської районної ради Луганської області щодо надання статусу
експериментального навчального закладу регіонального рівня
Актуальність дослідження. Сучасні зміни української освіти визначили
перехід від традиційної системи освіти й виховання до розширення спектру
освітніх послуг, що вимагає від учителя самостійної ви будови і реалізації
власної концепції діяльності. Визначення вчителем освітньої стратегії
забезпечується неперервним вивчення власного педагогічного потенціалу, в основі
якого лежить самовдосконалення професійної діяльності.
При розгляді внутрішніх джерел
творчості й професійної майстерності вчителя велике значення має дослідження
конкретних психологічних механізмів, які забезпечують процеси самостійного
пошуку і прийняття вчителем рішень, у яких відображаються його особливості і як
особистості, і як професіонала: наскільки він внутрішньо вмотивований на пошук
нових, нестандартних рішень; наскільки його професійна позиція проявляє
загальну особистісну установку у сфері професійної діяльності; його
індивідуальні особливості, які сприяють розвитку творчого ставлення до неї.
Професійна педагогічна позиція
включає як обов’язків компонент потребу фахівця в самовдосконаленні та
самореалізації, що проявляється в таких показниках, як: самостійне поглиблення знань про напрямки
професійного розвитку та способу покращання якості викладання; самостійне
професійно обґрунтоване ціле покладання, обґрунтування прийняття рішень; уміння
знаходити доступ до необхідних інформаційних ресурсів; відповідальність, аналіз
власної діяльності та поведінки; здатність до вільного волевиявлення; само
ініціатива, її активний прояв у житті та діяльності; само детермінація; уміння
керувати власним емоційним станом.
Професійне самовдосконалення це
свідома професійна діяльність учителя в системі його неперервної педагогічної
освіти яка спрямована на підвищення фахового рівня, професійну самореалізацію,
подальший розвиток професійно значущих якостей, підвищення ефективності
навчально-виховної роботи в школі відповідно як до інтересів, потреб і
можливостей учнів, так і до вимог суспільства щодо соціалізації, особистісного
й професійного розвитку людини.
Отже, сучасна ситуація
суспільного розвитку актуалізувала необхідність всебічного вивчення такого
феномену, як «професійна компетентність вчителя».
Беручи до уваги значущість та
актуальність даної проблеми, педагогічний колектив вважає за потрібне розпочати
експериментально-дослідницьку роботу.
Тема дослідження: Технології самореалізації педагогів у
професійній діяльності.
Мета дослідження: досягнення позитивної динаміки розвитку
особистісних якостей і професійної компетентності педагогів, які сприяють їх
самореалізації у громадській і
професійній діяльності.
Об’єкт дослідження: процес самореалізації педагогів
Зоринської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10.
Предмет дослідження: технології, що забезпечать
оптимальний рівень самореалізації педагогів у професійній діяльності.
Гіпотеза дослідно-експериментальної роботи: рівень
самореалізації педагогів у професійній діяльності буде оптимальним, якщо:
будуть створені всі необхідні умови для проведення експерименту; буде
сформовано механізм науково-методичного забезпечення і розроблена
програма здійснення експерименту; буде створено модель навчально-виховного
процесу, яка сприяє зростанню рівня
самореалізації педагогів; буде забезпечено комп’ютеризацію та інформатизацію
навчально-виховного процесу.
На основі визначеної мети та висунутої гіпотези обґрунтовані
такі завдання експерименту:
- -
визначити ключові професійні компетенції
вчителя, уточнити понятійно-категорійний апарат, обґрунтувати їх склад і вміст;
- -
розробити і апробувати пакет
діагностичних методик і методичних матеріалів по визначенню професійної компетентності
вчителя;
- -
розробити механізм формування і розвитку
професійних компетенцій вчителя засобами компетентнісної освіти;
- -
спроектувати критерії оцінки професійних
компетенцій вчителя;
- -
розробити та апробувати технології, які
забезпечать високий рівень самореалізації педагога;
- -
розробити систему моніторингу
експериментально-дослідницької роботи та
провести моніторинг рівня самореалізації педагогів у професійній діяльності;
- -
здійснити реконструкцію
матеріально-технічної бази, оновити обладнання навчального закладу, поповнити
фонд бібліотеки науковою літературою;
- -
оформити інноваційний досвід в
технологічні розробки, можливі для використання в масовій практиці освіти.
Теоретико-методологічною основою експерименту є: Конституція України,
Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національна
доктрина розвитку освіти, Концепція національного виховання, Національна
програма виховання дітей та молоді України, Положення «Про експериментальний
загальноосвітній навчальний заклад», що затверджене наказом МОН України від
20.02.2002 року № 114, Положення «Про порядок здійснення інноваційної
освітньої діяльності», що затверджене наказом МОН України від
07.11.2000 р. № 522, Статут Зоринської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів №10.
Науково-педагогічні
принципи, на основі яких здійснюватиметься
дослідно-експериментальна робота, узгоджуються із загальними педагогічними
принципами та віддзеркалюють сучасний рівень розвитку й напрями реалізації
нової освіти в Україні: науковості, гуманізму, неперервності та
систематичності, єдності національного та загальнолюдського в освіті й
вихованні, принцип особистісного підходу до учасників навчально-виховного
процесу.
Методи дослідження. Для перевірки
гіпотези і вирішення визначених завдань, а також для дослідження мети буде
застосований комплекс методів:
•
теоретичні (моделювання, узагальнення, систематизація,
порівняння тощо);
•
емпірично-діагностичний (вивчення нормативних,
інструктивно-методичних документів з теми експерименту, анкетування,
опитування, тести, бесіди тощо);
•
прогностичний (прогнозування);
Основний метод дослідження – комплексний експеримент. Достовірність
результатів забезпечуватиметься: теоретичним і методичним обґрунтуванням його
вихідних позицій; застосуванням комплексу засобів, форм і методів, адекватних
об'єкту, предмету й завданням дослідження; використанням методик і технологій
за погодженням із науковим консультантом дослідження; якісною обробкою
експериментальних даних; систематичним моніторингом експерименту, який
підтверджуватиметься апробацією на обласних, міських семінарах.
Організаційно-кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи: наукове
керівництво здійснюватиме Касьянова
Ольга Володимирівна, старший викладач кафедри управління освітою Луганського
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Відповідальні виконавці: Палій
Галина Євгеніївна – директор Зоринської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
№10 Перевальської районної ради
Луганської області; Богуцька Юлія
Геннадіївна – заступник директора з навчально-виховної роботи Зоринської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Перевальської районної ради;
педагогічний колектив школи.
Термін проведення експерименту: січень 2012 – червень
2016 рр.
Етапи проведення експерименту:
І. Підготовчий етап (січень 2012 –
грудень 2012 рр.)
•
нормативно-правове забезпечення
дослідно-експериментальної роботи;
•
вивчення та аналіз науково-методичної літератури та
передового педагогічного досвіду з теми дослідження;
•
проведення вхідного моніторингу учасників
навчально-виховного процесу щодо рівня готовності до участі в експерименті;
•
формування творчих груп із проблеми для проведення
експериментальної роботи;
•
вибір оптимальної для школи структури, змісту і форм
роботи вчителів на науковій основі з урахуванням потенційних можливостей
колективу;
•
розробка інноваційної моделі системи навчально-виховної
роботи, роботи на основі компетентісного підходу;
•
проведення педагогічної ради, батьківської конференції,
присвячених питанню залучення учасників навчально-виховного процесу до
дослідно-експериментальної роботи.
ІІ. Діагностико-концептуальний етап
(січень 2013 – грудень 2013 рр.)
•
діагностика готовності адміністрації, педколективу
навчального закладу, батьків, учнів до співробітництва;
•
діагностика соціально-педагогічних потреб батьків, учнів,
педагогів в умовах інноваційної моделі навчально-виховної роботи;
•
розробка і апробація моделі науково-методичної роботи із
самоосвіти вчителів;
•
розробка систем впровадження інформаційних, проектних
технологій;
•
розробка навчального, навчально-методичного забезпечення
інноваційної моделі;
•
розробка системи проектно-цільового управління
інноваційним закладом;
•
підведення підсумків діагностико-концептуального етапу
дослідно-експериментальної роботи
ІІІ. Формувальний етап (січень 2014 –
грудень 2014 рр.)
•
упровадження інноваційної моделі навчально-виховної
роботи;
•
упровадження навчального, навчально-методичного,
управлінського забезпечення інноваційної моделі;
•
моніторинг дослідно-експериментальної роботи;
•
моніторинг рівня співробітництва адміністрації,
педагогічного колективу, батьків, учнів;
•
упровадження інформаційних, проектних педагогічних
технологій;
•
удосконалення технологічної компетентності вчителів у
режимі індивідуальної і групової підготовки;
•
здійснення поглибленої методичної і теоретичної
підготовки вчителів;
•
упровадження системи проектно-цільового управління
закладом;
•
підведення підсумків формувального етапу
дослідно-експериментальної роботи.
ІV. Контрольно-узагальнюючий етап (січень
2015 – грудень 2016 рр.)
• порівняння
результатів дослідно-експериментальної роботи з поставленою метою;
·
відстеження й аналіз динаміки змін
загального рівня професійної компетенції педагогів школи;
•
поширення педагогічного досвіду з теми експерименту;
•
внесення коректив до створеної інноваційної моделі
навчально-виховної роботи;
•
проведення науково-практичної конференції за результатами
експериментальної роботи;
•
підготовка звіту про підсумки проведення
дослідно-експериментальної роботи за темою дослідження.
V. Корекційний етап (січень 2016 -
червень 2016 рр.)
- Внесення коректив і відповідних змін до
організаційно-педагогічних, матеріально-економічних умов навчально-виховного
процесу;
- Складання планів інноваційної діяльності на
подальший період відповідно до Концепції розвитку Зоринської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №10 Перевальської районної ради Луганської області та
результатів експериментальної роботи.
Очікувані результати: системні зміни навчально-виховного
процесу в Зоринській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №10 Перевальської
районної ради Луганської області покликані забезпечити розвиток професійної
компетентності вчителів в умовах педагогічної системи школи.
Позитивні зміни:
1.
Покращення умов всієї навчально-виховної системи роботи Зоринської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Перевальської районної ради
Луганської області.
2.
Оновлення змісту і технології підготовки педагогів,
якісно новий підхід до підвищення рівня професійної майстерності педагогів і
результатів їх педагогічної діяльності.
3.
Розробка нової інноваційної моделі навчально-виховної
роботи навчального закладу.
4.
Розробка системи проектно-цільового управління закладом.
5.
Розробка системи моніторингу дослідно-експериментальної
роботи.
6.
Якісний показник знань, переможців в конкурсах,
олімпіадах, змаганнях, високий ступінь самореалізації особистості, здатної до
саморозвитку, самовдосконалення.
7.
Результати дослідно-експериментальної роботи у формі
(звіту та публікацій у пресі).
Причини, що обмежуватимуть
вирішення завдань дослідно-експериментальної роботи:
•
несприятливе фінансове, матеріально-технічне забезпечення
експерименту;
•
недостатність інформаційного освітнього простору для
підвищення навчального рівня учнів і професійного рівня педагогів (відео,
електронних посібників, енциклопедій, навчальної додаткової літератури тощо).
Для забезпечення експерименту необхідно внести наступні зміни до штатного
розкладу:
•
додатково ввести 0,5 ставки психолога для відстеження
результатів експериментальної роботи;
•
додатково ввести 0,5 ставки заступника директора школи з
навчально-виховної роботи з виконанням функцій відповідального за проведення
експерименту;
•
додатково ввести 0,5 ставки секретаря для оформлення
друкованих матеріалів та результатів роботи по експерименту;
•
10% оплати від посадового окладу п’ятьом керівникам методичних об’єднань, які будуть брати участь в експерименті. |