| Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
Робота з молодими вчителями. Формуємо творчу особистість вчителя
|
[ Викачати з сервера (193.5 Kb)
]
| 24.10.2012, 21:29 |
Формуємо творчу
особистість учителя
Робота з молодими вчителями
Успішна педагогічна діяльність молодого вчителя залежить не тільки від його професійної підготовки і особистих якостей, а й від того, у який колектив він потрапить, які умови праці й побуту йому створять, яку нададуть методичну допомогу, як стимулюватимуть його ініціативність і творчість.
Випускники педагогічних ВНЗ здебільшого мають непогану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки, діяльності учнівського колективу, ведення шкільної документації, у роботі з батьками.
Професійне становлення та зростання молодого вчителя можна умовно поділити на три етапи адаптації:
Перший етап — ознайомлення молодого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу.
Другий етап — процес подолання труднощів у навчальній діяльності і початок формування майстерності.
Третій етап — етап високої адаптованості, яка склалася як результат ефективної діяльності вчителя на попередньому етапі. Молодий учитель характеризується високим рівнем самостійності, творчим підходом до навчальної діяльності.
На всіх трьох етапах молодий учитель відчуває протиріччя між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку адміністрації, педагогічного колективу.
Стажуванню (як перспективному засобу забезпечення професійного становлення педагога) необхідно приділити особливу увагу, адже багато залежить від того, хто буде поруч із молодим учителем, стане його наставником, підтримає, допоможе знайти правильне рішення в складних ситуаціях, повірити у власні сили. Педагогічне шефство (наставництво) дає можливість управляти процесом професійного становлення молодого педагога, допомагає досвідченому вчителеві працювати з молодими спеціалістами в тісному контакті, за якого передача останнім знань, умінь і навичок, розвиток «їхніх професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності є найбільш ефективними.
Як організовується стажування молодих спеціалістів у загальноосвітніх навчальних закладах?
Загальне управління стажуванням молодих спеціалістів здійснюють районний відділ освіти і райметодкабінет, які складають і реалізують план організації допомоги та контролю за стажуванням молодих спеціалістів.
Провідна роль у забезпеченні стажування молодих спеціалістів належить адміністрації шкіл. Відповідальність за його проведення покладається на директора чи його заступника з навчально-виховної роботи.
Орієнтовний алгоритм організації стажування має такий вигляд:
1. Директор із числа найкращих учителів призначає наставника (враховуються побажання досвідченого вчителя й початківця), який є безпосереднім керівником стажування.
2. Розробляється пам’ятка для наставника і стажиста.
3. Наставник розробляє спільно зі стажистом індивідуальний план роботи і подає його на затвердження директорові чи заступнику директора.
4. Затверджується індивідуальний план стажування молодого спеціаліста з урахуванням методичної теми, над якою працює школа.
5. Під час складання розкладу уроків враховується необхідність взаємовідвідування уроків стажистом і його наставником.
6. Здійснюється внутрішньошкільний контроль за діяльністю наставника і стажиста та управління нею.
7. Підбиваються підсумки стажування молодого спеціаліста і розробляється план підвищення рівня його педагогічної майстерності протягом наступних 2 років. Як бачимо, безпосереднім керівником стажування молодого спеціаліста є учитель-наставник.
Його основні функції такі:
• професійно-освітня (наставник допомагає молодому вчителеві в удосконаленні його професійних умінь, підвищенні рівня загальнонаукової та методичної підготовки, у формуванні педагогічної спостережливості й уяви, педагогічного такту);
• виховна (наставник активно впливає на формування ціннісних орієнтацій, залучення до системи самоосвітньої роботи);
• функція впливу авторитету наставника (ґрунтовно вивчивши здібності молодого вчителя, його нахили, інтереси, ставлення до колективу тощо, наставник повинен намагатися стати авторитетом для нього, стимулом для його самовиховання, більш швидкого включення в колектив);
• самоосвітня (наставник учиться сам для того, щоб допомогти молодому вчителеві бути в курсі новітніх досягнень у галузі психологічної і педагогічної наук, методики викладання спеціальних дисциплін).
Педагогічне шефство передбачає також виховання в учительської молоді високих моральних якостей, розвиток творчості й самостійності. У процесі спілкування з досвідченим колегою педагог-початківець не тільки запозичує досвід, зразки, прийоми праці, а й виробляє власний стиль діяльності.
Основні методи роботи, які використовують наставники в школах:
1. Бесіда з молодими спеціалістами за конкретними розділами педагогіки, з питань наукового змісту предмета, методики викладання.
2. Обмін думками щодо змісту нових здобутків психолого-педагогічної науки, педагогічної практики.
3. Спільне моделювання системи уроків з теми або окремого уроку, виховного заходу.
4. Випереджальне проведення уроків для молодого колеги.
5. Консультування молодого вчителя щодо організації навчально-виховного процесу.
6. Спільна підготовка дидактичного матеріалу.
7. Відвідування уроків, позакласних занять із подальшим детальним їх аналізом тощо.
Особливу увагу наставники приділяють запобіганню негативним проявам поведінки молодого вчителя: зарозумілості, вередливості, зверхньому ставленню до колег, учнів, батьків, безвідповідальності стосовно повсякденних обов’язків — і водночас підтримують ініціативу, творчий пошук.
Спостереження, опитування вчителів, вивчення досвіду молодих спеціалістів дозволяють зробити висновок, що у вчителів-початківців більшість труднощів має емоційно-комунікативний характер, серед яких можна виділити такі, як:
1. Адаптація до педагогічної діяльності.
2. Проблема першого знайомства з класом.
3. Вивчення колективу класу (в умовах незнання методів виховання чи невміння їх застосовувати).
4. Організація контакту з класом.
5. Вибір правильного тону і стилю стосунків.
6. Управління своєю поведінкою у школі в різних ситуаціях.
7. Уміння звертатися до дітей у ході педагогічної діяльності.
8. Майстерне володіння словом.
9. Професійно-лексична підготовка.
10. Органічне поєднання дій та спілкування | з дітьми.
11. Уміння спілкуватися в різноманітних ситуаціях (на перерві, під час роботи гуртків, проведення батьківських зборів тощо).
12. Уміння діяти оперативно, гнучко.
13. Уміння орієнтуватися в психологічній атмосфері, настроях дітей.
14. Здатність захоплювати дітей навчальним матеріалом.
15. Уміння швидко емоційно переключатися в потрібних ситуаціях.
16. Мімічна, пластична виразність і привабливість.
17. Уміння вирішувати завдання творчого характеру.
18. Педагогічна спостережливість та проникливість.
19. Професійне педагогічне мислення.
20. Уміння грати з учнями.
21. Наявність здібностей до подолання внутрішньої тривоги (роздратованості), негативних установок на окремих учнів.
22. Уміння правильно спланувати власний робочий час.
23. Уміння адекватно виявляти та передавати педагогічне відчуття (гніву, радості, подиву, захоплення).
24. Уміння прогнозувати.
25. Уміння працювати в ситуації емоційного напруження.
Безпосередню допомогу вчитель знайде в ході співбесіди при обговоренні та з’ясуванні цих важливих для себе питань. Саме ці питання можуть і повинні бути першорядними в практичному та психологічному становленні педагога.
Відомі три методики спілкування:
1. Моделювання педагогічного спілкування («педагогічні ігри»),
2. Мікровикладання, коли для засвоєння кожного педагогічного прийому проводять пробні мікро-уроки для малої групи учнів з наступним аналізом та обговоренням.
3. Використання чужого досвіду.
У кожній із запропонованих методик є свої плюси і мінуси. Але найсуттєвіше в них — аналіз процесу спілкування учителя і учня. Одержані при цьому знання — база для формування відповідних умінь.
Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя є цілеспрямована й систематична самоосвіта.
Слід підкреслити: саме самоосвіта, бо, за словами Жан-Жака Руссо, тільки вона спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою, без сумніву, мусить бути освітянин.
Самоосвіта вчителя-стажиста має суттєве значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності. Слід виокремити декілька критеріїв готовності вчителя-стажиста до самоосвітньої діяльності:
• уміння вибрати напрям пошуку необхідної літератури, визначити, у яких публікаціях є відповідь на запитання, що цікавлять молодого педагога; у яких періодичних виданнях можна знайти потрібну інформацію; у яких бібліографічних покажчиках має бути інформація, що цікавить стажиста;
• здатність, працюючи з конкретним педагогічним досвідом, зрозуміти основну ідею досвіду, осмислення молодими педагогами особистого досвіду;
• потреба в різнобічній педагогічній діяльності як одному із засобів підвищення рівня своєї педагогічної культури.
Відповідно до чинних нормативних документів, адміністрація школи не має права вимагати від учителя планування самоосвіти, але це не виключає необхідності здійснення контролю за нею з боку адміністрації та громадських організацій. Необхідною умовою плідної роботи молодих спеціалістів є відповідна організація самоосвіти шкільною адміністрацією.
Ідеться про:
• створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи;
• організацію семінарів-практикумів для вчителів з питань прийомів і засобів організації самоосвітньої роботи;
• визначення конкретних вимог до вчителів стосовно самоосвіти;
• забезпечення внутрішньошкільного контролю за цією ділянкою методичної роботи.
Що залежить від шкільної адміністрації у справі створення максимально сприятливих умов для плідної самоосвітньої роботи вчителя?
Це:
• збільшення кількості вільного часу молодого педагога;
• наявність у розпорядженні вчителів шкільної та власної бібліотек;
• хороший методичний кабінет, який, згідно з Положенням про методичний кабінет середнього закладу освіти, рекомендується створювати в усіх освітніх закладах, щоб він був «організаційним центром методичної роботи з педагогічними працівниками».
Важливо стимулювати самоосвітню діяльність учителя-стажиста.
Зазначмо деякі шляхи вирішення цієї проблеми:
• осмислення педагогічного досвіду та методичних рекомендацій з позицій науки, усвідомлення принципів, закономірностей, ідей, що лежать в основі досвіду, який вивчається, або методичних рекомендацій;
• залучення молодих педагогів до активної роботи методичних об’єднань. Слід у планах роботи методичних об’єднань передбачити виступи молодих учителів з певних теоретичних питань;
• відкриті уроки, які молоді вчителі проводять на останньому, заключному, етапі стажування (у квітні—травні), та їхні творчі звіти перед педагогічним колективом;
• захист підготовленого вчителем-стажистом реферату з педагогічної проблематики;
• одним із головних шляхів стимулювання самоосвітньої діяльності молодих учителів є творча атмосфера, яка існує в педагогічному колективі. Тому керівництво самоосвітою вчителів-стажистів тісно пов’язане з роботою зі створення такої атмосфери.
Найвищою формою самоосвіти педагога є проблемний семінар, тобто організаційна форма наукової роботи з кадрами, об’єднаними спільним інтересом до конкретних питань діяльності школи і прагнення до вдосконалення практики. Саме проблемний семінар — найбільш вдала форма навчання педагогів, яка поєднує перспективний педагогічний досвід, набутий багатьма вчителями, з результатами наукових досліджень, спонукає педагога шукати шляхи вирішення реальних педагогічних завдань та розв’язання ситуацій.
Наведемо перелік завдань, які обов’язково повинен виконати молодий спеціаліст протягом першого року роботи в школі:
• розробка календарно-тематичного планування з урахуванням особливостей класу і навчальних програм;
• розробка технологічної карти навчальних заходів за однією з тем навчального курсу з урахуванням результатів вхідного контролю;
• розробка циклу тестових завдань для проміжного й тематичного контролю;
• розробка циклу різнорівневих контрольних робіт для проміжного й тематичного контролю;
• розробка програми ліквідації прогалин у знаннях учнів з урахуванням вхідного контролю;
• розробка планів уроків різних типів;
• розробка сценаріїв навчальних занять і позакласних заходів;
• складання характеристики з урахуванням досягнень школяра;
• аналіз рівня розвитку класного колективу;
• аналіз результатів навчання школярів;
• аналіз навчального заняття;
• підготовка та проведення занять з батьками школярів за однією з педагогічних проблем;
• проведення різноманітних занять та інших заходів з учнями та їхніми батьками.
Виправдала себе практика складання програми підвищення загальноосвітнього та методичного рівня молодого педагога. Скажімо, у перший рік роботи, окрім відвідування відкритих уроків та проведення виховних заходів, молодий педагог відвідує «Школу молодого вчителя».
Заняття з молодими вчителями можуть вести директор школи та його заступники, учителі-методисти, найкваліфікованіші педагоги, шкільний психолог. Бажано залучати й працівників рай(міськ)методкабінету, інституту післядипломної педагогічної освіти та ін. Виправдала себе практика складання програми підвищення загальноосвітнього та методичного рівня молодого педагога.
Сучасному молодому вчителеві потрібна конкретна допомога в підвищенні рівня його психологічної культури та педагогічного мислення. Уміння психологічно обґрунтувати зміст навчальних програм з кожного предмета, практичне оволодіння знаннями психологічних механізмів навчальної роботи, методикою психолого-педагогічних спостережень за процесом розвитку особистості учнів, діагностико-прогностична діяльність значною мірою залежать від сформованості в учителя психологічної готовності до навчально-виховної роботи. Так, учитель повинен уміти:
• проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність учнів на основі психологічних уявлень;
• перетворювати наукову інформацію на навчальний матеріал, доступний розумінню учнів, пробуджувати інтерес до навчального предмета, розвивати творчу активність школярів;
• спостерігати психологічний стан дітей, визначати особливості стосунків у дитячому колективі, здійснювати моніторинг;
• здійснювати емоційно-вольовий вплив на дітей, виявляючи стриманість, організованість, цілеспрямованість, стійкість, самостійність, ініціативність;
• ставити завдання, інструктувати дітей, координувати їхню діяльність, співпрацювати в навчальному процесі;
• регулювати взаємини з дітьми, їхніми батьками, колегами, керівниками;
• зовнішньо виражати емоції (мімікою, жестами, тоном), мати мовні здібності, які полягають у правильній артикуляції, дикції, багатстві усної мови;
• засвоювати і поповнювати знання, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, визначати головне, логічно мислити, використовувати дедуктивні та індуктивні методи мислення;
• вивчати особливості учнів, окремих груп, колективів, чинники впливу на хід навчально-виховного процесу;
• брати участь в експериментальній, творчій роботі, аналізувати її результати, ступінь ефективності.
Вивченню запитів, інтересів, можливостей молодих учителів сприяє цілеспрямоване їх анкетування. Перше анкетування доцільно провести за результатами першого року роботи у травні. Наступне — після другого-третього року роботи молодого спеціаліста в школі.
Професійному становленню молодого вчителя значною мірою сприяє добре налагоджена система внутрішньошкільного контролю за його роботою, при цьому перевагу слід надавати оглядовому та попереджувальному контролю.
Оглядовий контроль, який необхідний для загального ознайомлення із професійним рівнем молодого вчителя, слід проводити після 2—3 тижнів роботи у школі шляхом відвідування 3—4 уроків з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації навчально-виховного процесу.
Мета попереджувального контролю, який проводиться зазвичай у жовтні, — визначити можливі помилки у подальшій роботі вчителя і намагатися запобігти їм. У квітні слід перевірити, як молодий учитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході оглядового та попереджувального контролю. Під час організації контролю визначають його мету, розробляють план перевірки, обирають форми та методи контролю.
Висновки за результатами контролю мають включати;
• констатацію фактичного стану справ;
• об’єктивну оцінку цього стану;
• рекомендації, пропозиції щодо удосконалення навчально-виховного процесу та ліквідації недоліків, прорахунків;
• терміни ліквідації недоліків і, якщо потрібно, терміни повторного контролю за виконанням рекомендацій.
Протягом другого року роботи молодого вчителя використовують персональний контроль, який передбачає вивчення всієї системи діяльності вчителя.
На третій рік здійснюється фронтальний та класно-узагальнювальний контроль.
Останнім часом набуває поширення інша форма керівництва роботою молодих педагогів: участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу. Річ у тім, що в системі наставництва не використовують важливої для успіху стажування умови — добровільне бажання того, хто навчається, запозичувати досвід роботи свого наставника. Навчання в майстер-класі ґрунтується на передачі вчителем особистого досвіду. Учитель, який веде заняття в майстер-класі, повинен вміти не тільки узагальнювати свій власний досвід, а й передавати його іншим. Для майстер-класу розробляють тематику занять, на яких використовують такі методи, як відкриті уроки вчителя-майстра, лекції, семінари, практичні заняття з проектування педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами тощо. З метою більшої наочності доцільно проводити лекції; консультування поєднувати з прямим показом методів роботи, які належить передати.
Важливе значення для професійного зростання має творчий звіт педагогів-початківців «День молодого вчителя», який доцільно спланувати так:
1. Проведення відкритих уроків і позакласних виховних заходів та їх обговорення.
2. Виставка методичних та дидактичних матеріалів, розроблених учителем-початківцем:
• реферати з питань теорії навчання, психології, теорії та методики виховання;
• доповіді, повідомлення з питань методики викладання предметів;
• конспекти уроків різних типів та форм організації навчальних занять;
• плани роботи предметних гуртків;
• розробки позакласних виховних заходів;
• плани виховної роботи класних керівників;
• дидактичні матеріали та наочність, створені власноруч.
3. Огляд кабінетів учителів-початківців.
4. «Круглий стіл» із керівництвом закладу з питань рівня адаптації молодих фахівців у педколективі.
У практиці роботи шкіл виправдали себе так звані місячники молодого вчителя «Ініціатива і творчість молодих».
Місячники (або тижні, декади) містять різні види заходів: відкриті уроки, позакласні заходи, ділові та інтелектуальні ігри, конкурси, які обов’язково завершуються підбиттям підсумків та святом для молодих учителів, як правило, у травні—червні. Саме підсумки стають основою для планування роботи на другий, третій рік. Починаючи з другого року стажування, молодих учителів слід активніше залучати до методичної роботи, давати їм конкретні доручення, завдання, за можливості залучати їх до роботи творчих груп.
З метою оптимізадїї та ефективної реалізації роботи з молодими вчителями пропонуємо низку додатків (див. додатки 1—14).
Додатки
Пам’ятка молодому вчителеві
1. Вивчайте можливості кожного майбутнього вихованця.
Пам’ятайте: без знання стану здоров’я дітей неможливе правильне навчання і виховання. Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.
2. Вступаючи в контакт з дітьми, не варто будувати зверхні взаємини з ними.
Пам’ятайте: навіть малюк у взаєминах з дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи. Намагайтеся частіше хвалити, заохочувати вихованців. Вивчайте індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівайте методикою педагогічної співпраці. Карайте учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.
3. Частіше всміхайтеся.
Пам’ятайте: ваша усмішка дітям свідчить про те, що зустріч із ними вам приємна. Усмішка створює в людей позитивний настрій.
4. Плануючи свої перші уроки, подумайте:
— як учні мають поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього слід спеціально виховувати і які з уже наявних треба закріпити.
Пам’ятайте: якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших уроків виробляйте у вихованців певний стереотип поведінки, формуйте позитивні навички;
— які види робіт будуть використані й виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконували технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна.
Пам’ятайте: більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи ті завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.
5. Важливе завдання вчителя — передбачити ситуації, які виникатимуть на уроці.
Пам’ятайте: помилці легше запобігти, ніж виправити її.
6. Вчіться вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на вашу думку, вони помиляються чи у вас обмаль часу. Пам’ятайте: кожен вихованець має знати, що ви його вислухаєте.
7. Пам’ятайте: основне призначення оцінки — правильно визначити результати навчання учнів, їхні навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.
8. Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільно корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45 хвилин уроку вчитель ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог.
Пам’ятайте слова А. Макаренка: «Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої й рішучої вимоги не можна починати виховання колективу».
Вимоги мають бути послідовними. Слід добиватися обов’язкового їх виконання від усього класу, не забуваючи про повагу до особистості учнів.
9. Наполегливо оволодівайте навичками самоаналізу уроку.
Пам’ятайте слова В. Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».
10. Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні.
Пам’ятайте: ведення щоденника з перших кроків педагогічної діяльності дасть змогу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме розвитку педагогічної думки — відвертої, самокритичної, творчої.
Додаток 2
Орієнтовна програма стажування випускника ВНЗ
І. Основні завдання стажування:
— набуття практичних навичок, необхідних для педагогічної роботи;
— уміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у ВНЗ, у конкретній практичній роботі;
— набуття та вдосконалення педагогічних навичок виховної роботи з дітьми;
— вивчення передового педагогічного досвіду, засвоєння різноманітних методів навчання, використання сучасних засобів навчання;
— впровадження нетрадиційних форм, методів і прийомів навчання, нових педагогічних технологій.
ІІ. Зміст стажування молодого вчителя.
У процесі стажування молодий учитель повинен набути знання з психології, педагогіки, методики викладання шкільного предмета і виховної роботи, проявити себе в усіх найважливіших формах роботи.
• Навчальна робота
Стажист повинен:
— вивчити принципи перспективного та поточного планування навчально-виховного процесу в школі і брати посильну участь у плануванні роботи школи;
— протягом навчального року планувати навчально-виховну роботу зі свого предмета;
— розробляти поурочні плани, планувати позакласну роботу відповідно до плану виховної роботи школи;
— у навчальній роботі на уроках використовувати різноманітні методи, прийоми, форми і засоби навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів (лекція, бесіда, розповідь, семінар, лабораторні роботи, керівництво самостійною роботою учнів, експеримент, демонстрації, використання комп’ютерної техніки, навчального кіно, магнітофонних записів тощо) та індивідуальної роботи з учнями;
— брати участь в організації та проведенні факультативних занять (бажано керувати факультативом або провести одне чи декілька занять);
— надавати індивідуальну допомогу учням зі свого предмета;
— проводити позакласну роботу з предмета у формі фронтальної лекції, екскурсії, конференції, перегляду навчальних і науково-популярних фільмів тощо), групової (гурток, олімпіада, диспут, туристський похід тощо) та індивідуальної роботи з учнями;
— брати участь в оформленні шкільних кабінетів та в організації роботи учнів у них;
— активно брати участь в організації й проведенні заходів зі свого предмета (тематичний вечір, ювілейні дати, дні здоров’я тощо).
• Методична робота
Стажист — молодий учитель, який входить до складу шкільного та районного методичних об’єднань і бере участь в їхній роботі:
— за допомогою свого керівника обирає й розробляє одну методичну тему, пише за нею реферат; реферат обговорюють на засіданні шкільного чи районного методоб’єднання (після 2—3 років роботи цього вчителя);
— вивчає лабораторне обладнання, ТЗН, комп’ютерну техніку та наочні посібники, які є в школі, з наступним використанням їх у навчальній роботі;
— відвідує уроки досвідчених учителів зі свого предмета, бере участь у їх аналізі, поглиблено вивчає педагогічний досвід одного з висококваліфікованих учителів;
— за час стажування проводить відкриті уроки;
— проводить моніторинг навчальних досягнень учнів, використовуючи різні форми опитування (контрольні роботи, заліки, усне, індивідуальне, фронтальне опитування, тестування тощо);
— оформляє результати моніторингу згідно з планом роботи школи;
— систематично вивчає педагогічну та методичну літературу й бере участь у її обговоренні.
• Робота класного керівника
— Стажист повинен виконувати роботу класного керівника (у разі неможливості призначення стажиста класним керівником, він виконує функції помічника досвідченого класного керівника на громадських засадах).
Для цього стажист:
— вивчає документацію класу, склад батьків, індивідуальні особливості учнів, складає психолого-педагогічну характеристику класу й подає її своєму наставникові;
— на основі вивчення складу класу домагається єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків;
— організовує дитячий колектив з урахуванням вікових та психологічних особливостей, домагається згуртованості, активності, ініціативи та творчості учнів;
— проводить класні збори;
— проводить заходи, спрямовані на розширення культурного світогляду та зміцнення здоров’я учнів (відвідування театру, музеїв, басейну, прогулянки в ліс, спортивні заходи тощо);
— згідно із загальношкільним планом здійснює шефську роботу.
Додаток 3
Зміст і форми роботи наставника зі стажистом
1. Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його потреб і можливостей.
2. Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням.
3. Спільні відвідування уроків досвідчених колег та їх ретельний аналіз.
4. Попереднє відвідування стажистом уроків, які проводить наставник.
5. Спільне зі стажистом складання календарно— тематичних планів, конспектів уроків.
6. Допомога стажистові в розробці уроків, позакласних заходів.
7. Надання рекомендацій щодо самоосвіти.
8. Ознайомлення стажиста з науково-методичною літературою.
9. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів.
10. Допомога в роботі з «важковиховуваними» дітьми та їхніми сім’ями.
11. Залучення стажистів до методичної, громадської роботи.
Додаток 4
Пам’ятка наставникові для аналізу уроку молодого вчителя
1. Чи зацікавив урок учнів?
2. Чи забезпечено цілеспрямовану розумову діяльність учнів?
3. Чи дотримується вчитель педагогічного такту?
4. Як створюються ситуації для глибокого сприймання матеріалу, емоційних переживань учнів?
5. Як здійснюється контакт із класом та окремими учнями, тобто як налагоджено зворотний зв’язок?
6. Наскільки ефективно організовано самостійну роботу учнів, як учитель озброює їх навичками самоосвіти, самоконтролю?
7. Що на уроці найбільше вдалося вчителеві?
8. Які заходи виховного характеру було здійснено?
9. Як формувалася на уроці свідома робоча дисципліна?
10. Що не вдалося? Чому? Як працювати над усуненням недоліків?
Додаток 5
Рекомендації щодо підготовки молодого вчителя до уроку
1. Вчитайтеся в розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках — і в пояснювальну записку до програми.
2. Вивчіть матеріал цього розділу, питання, теми.
3. Сформуйте задум уроку, дайте відповідь на запитання, чого б ви хотіли досягти в результаті його проведення, сформулюйте мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).
4. Уявіть колектив даного класу, уявно намалюйте конкретних учнів. Уявіть психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайтеся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.
5. Виберіть з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для даного матеріалу і для даних учнів.
6. Зіставте обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюйте свої дії на даному уроці.
7. Продумайте структуру уроку й зафіксуйте все знайдене в плані-конспекті.
8. Підготуйте наочні й навчальні посібники, не забудьте підготувати й перевірити справність ТЗН, комп’ютерної техніки.
9. Повторіть подумки або вголос вузлові елементи плану, продумайте непередбачені обставини, знайдіть і зафіксуйте запасні варіанти.
10. Спитайте себе: «Чи готовий я до уроку?»
Додаток 6
Поради досвідчених колег молодому вчителеві
1. Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає зайвих предметів біля дошки, чи чисто в класі.
2. Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.
3. Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємоперевірки.
4. Поясніть учням мету, завдання уроку.
5. Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.
6. Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники.
7. Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці: пропонуйте їм більше писати, розв’язувати прикладів.
8. На уроці кожен учень має бути на виду, до кожного шукайте індивідуальний підхід.
9. Під час використання технічних засобів навчання, комп’ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.
10. Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів.
11. Використовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів розвивального навчання.
12. Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережливість, зібраність.
13. Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника. У перших-сьомих класах обов’язково проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.
14. Пам’ятайте: кожний урок не повинен бути схожим на попередній.
Додаток 7
Пам’ятка для наставника
1. Разом зі стажистом глибоко проаналізуйте навчальні програми та пояснювальні записки до них.
2. Допоможіть стажистові скласти календарно-тематичний план, звернувши особливу увагу на підбір матеріалу для систематичного повторення, практичних і лабораторних робіт, екскурсій.
3. Допомагайте в підготовці до уроків, особливо перших, першої зустрічі з учнями. Найскладніші теми розробляйте разом зі стажистом. У своєму класі намагайтеся вивчати складний матеріал з випередженням на 2—3 уроки, щоб дати стажистові можливість навчитися методики розкриття найбільш складних тем.
4. Допомагайте стажистові вести тематичний облік знань, проводити залікові уроки.
5. Разом підбирайте й готуйте дидактичний матеріал, наочні посібники, тексти задач, вправ, контрольних, самостійних, залікових робіт.
6. Відвідуйте уроки стажиста з наступним детальним аналізом, запрошуйте його на свої уроки, разом їх обговорюйте.
7. Допомагайте підбирати методичну літературу для самоосвіти, організовувати її.
8. Діліться досвідом доброзичливо, показуючи зразки роботи.
9. Допомагайте своєчасно, з терпінням, наполегливо. Ніколи не забувайте відзначати позитивне в роботі стажиста.
10. Учіться не копіювати, не сподіватися на готові розробки, а виявляти особистий педагогічний почерк.
Додаток 8
Анкета для наставника молодого вчителя
Просимо Вас поділитися своїми думками стосовно проблем наставництва:
1. Скільки років працює вчителем Ваш стажист? Який він, Ваш молодий учитель?
2. Що він добре знає (підкреслити): теорію предмета, основи психолого-педагогічної науки, основи психолінгвістики, методику викладання предмета?
3. Що він добре вміє (підкреслити): правильно будувати урок, реалізувати триєдину мету уроку; створювати проблемно-пошукові ситуації; активізувати пізнавальну діяльність учнів (як саме?); керувати класом на уроці; проводити диференційовану роботу на уроці? Які етапи уроку може планувати найкраще (перелічити)?
4. Чи вміє організовувати позакласну роботу з предмета?
5. Чи вміє аналізувати урок і позакласний захід?
6. Чого ще не вміє Ваш стажист? (Перелічіть його слабкі сторони, причини такої ситуації: небажання працювати; слабка підготовка у ВНЗ; відсутність педагогічних здібностей; безвідповідальність.)
7. У чому Ви допомогли Вашому стажистові? (Назвіть види роботи з молодим учителем.)
8. Що, на Вашу думку, є головним у наставництві?
9. Ваші пропозиції щодо вдосконалення системи наставництва.
Додаток 9
Орієнтовна схема аналізу уроку молодого вчителя
1. Клас ____________
2. Предмет ____________
3. Тема уроку ____________
4. Мета (триєдина) уроку ____________
5. Тип, вид уроку ____________
6. Чи відповідали зміст уроку, методи навчання, форми організації діяльності учнів меті уроку?
7. Які методи і прийоми навчання використав учитель на уроці?
8. Які дидактичні завдання виконувалися на окремих етапах уроку, чи пов’язані вони із загальною метою уроку?
9. Які форми роботи з учнями використав учитель на уроці?
10. Чи спостерігалася на уроці індивідуалізація або диференціація навчання? У чому вони виявилися?
11. Чи побачили Ви на уроці прийоми, які б допомагали учневі самому здобувати знання. Чи використано на уроці алгоритми, пам’ятки, схеми, опорні конспекти?
12. Чи використовував учитель на уроці інноваційні педагогічні технології?
13. Чи було підбито підсумок уроку? Як?
14. Що нового для себе Ви взяли з уроку? Чим збагатився Ваш методичний багаж?
15. Що Ви порадили б учителеві для вдосконалення уроку?
Додаток 10
Анкета для визначення рівня володіння
молодим учителем педагогічними вміннями у виховній діяльності
1. У чому причина утруднень у виховній ДІЯЛЬНОСТІ (підкреслити, дописати):
• мені не подобається займатися виховною роботою;
• недостатня теоретична підготовка;
• не вистачає часу;
• погано володію методами наукової організації педагогічної праці;
• не бачу результатів своєї праці, що є психологічним бар’єром;
• інше (дописати)?
2. Яка допомога Вам потрібна (підкреслити, дописати):
• допомога адміністрації;
• допомога наставника;
• методична допомога в процесі роботи «школи молодого вчителя»;
• методична допомога з боку ВНЗ;
• готові сценарії різних виховних заходів;
• інше (дописати)?
3. Які виховні заходи Ви проводили в цьому навчальному році? Які форми виховної роботи викликали найбільші утруднення? У чому причина такого стану?
4. З якими труднощами Ви зіткнулися під час підготовки та проведення виховної роботи?
Додаток 11
Анкета для стажиста
1. Уроки кого зі своїх колег Ви відвідали?
2. Що Вам особливо сподобалося на цих уроках?
3. Скільки уроків відвідав у Вас наставник?
4. Яку допомогу Ви дістали від наставника?
5. Хто, крім наставника, допомагав Вам у підготовці до уроків?
6. Яку методичну літературу Ви використовуєте в підготовці до уроків?
7. Які труднощі Ви відчуваєте під час проведення уроків? Яку, на Вашу думку, допомогу слід надавати з метою поліпшення якості роботи?
8. Яких труднощів Ви зазнаєте під час використання наявної навчально-матеріальної бази? Що, на Ваш погляд, потрібно зробити для її вдосконалення?
9. Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?
10. Що слід зробити для поліпшення роботи шкільних методичних об’єднань? Чи допомагають вони Вам у роботі?
11. Які загальношкільні заходи (засідання педради, методоб’єднання, психолого-педагогічні семінари, ділові, рольові ігри, заняття школи молодого вчителя тощо) найбільше Вам запам’яталися? Чому?
12. Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка склалася в школі?
13. Що, на Ваш погляд, слід зробити для збільшення часу на самоосвіту?
14. Що нового Ви дізналися за минулий навчальний рік під час відвідування відкритих уроків, взаємовідвідування уроків, зокрема, свого наставника?
15. Які методичні прийоми, на Вашу думку, ви вдосконалили впродовж року?
16. Яку методичну допомогу Ви бажали б дістати від шкільної адміністрації, наставника?
17. Що необхідно зробити для поліпшення індивідуальної роботи з учнями?
18. Які загальношкільні заходи для учнів Вам найбільше сподобались і були, на Вашу думку, найефективнішими? Чому?
Додаток 12
Анкета для молодого вчителя
1. Чому Ви обрали професію вчителя (підкреслити, дописати)!
а) подобається робота з дітьми;
б) підходить режим і характер роботи вчителя;
в) вирішальний вплив мала любов до даної спеціальності;
г) під впливом бажання здобути вищу освіту;
д) під впливом інших чинників (яких!).
2. Чи хотіли б ви перейти на іншу, непедагогічну роботу (підкреслити)!
а) так;
б) ні;
в) не знаю.
3. Чи подобається Вам робота в школі (підкреслити)!
а) так;
б) байдуже;
в) ні.
4. Що подобається Вам найбільше (підкреслити)!
а) проведення уроків;
б) позакласна робота з предмета;
в) позакласна виховна робота;
г) робота з батьками;
д) методична робота;
е) робота із самоосвіти;
є) громадська діяльність.
5. Чи обрали б Ви знову для вступу, якби можна було повернути час, педагогічний ВНЗ (підкреслити)!
а) так;
б) не знаю;
в) ні.
6. Що викликає найбільше труднощів у Вашій роботі (підкреслити)!
а) підготовка до уроків;
б) організація навчального процесу;
в) спілкування з учнями, їхніми батьками, колегами, адміністрацією;
г) підготовка до виховної роботи;
д) проведення виховних заходів;
е) організація свого часу і праці (питання НОПП);
є) ведення шкільної документації;
ж) аналіз своєї діяльності, внесення відповідних коректив;
з) інше (що саме?).
7. Як Ви оцінюєте свою підготовку до педагогічної праці (підкреслити)!
а) фахову: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;
б) з методики викладання: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;
в) з організації спілкування: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;
г) з виховної роботи: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;
д) із самоосвіти: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;
е) з уміння організувати свого працю: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;
є) з інших боків (яких?).
8. Як Ви ставитеся до обраної професії (підкреслити)!
а) задоволений цілком;
б) більше не подобається, ніж подобається;
в) байдуже;
г) більше подобається, ніж не подобається;
д) зовсім не подобається;
е) не можу визначитися.
9. Чи відчуваєте Ви потребу в контакті з викладачами інституту (підкреслити, дописати)!
а) так (з яких питань?);
б) не впевнений;
в) ні.
10. Як було організовано Ваше стажування (підкреслити)!
а) добре;
б) задовільно;
в) незадовільно.
11. У чому полягало це стажування (підкреслити, дописати)!
а) був інтенсивний план стажування;
б) був призначений учитель-наставник;
в) була добре організована робота з наставником;
г) цією роботою цікавилася адміністрація;
д) інше (що саме?).
Додаток 13
Моніторинг керівництва методичною роботою
Важливою проблемою сучасної освіти є проблема оцінки результативності діяльності школи. Вона зумовлена об’єктивною необхідністю переходу до нової парадигми освіти: від системи відносин, заснованих на ідеології «державного замовлення», до системи відносин, заснованих на ідеології особистісного розвитку суб’єктів освітнього процесу. В таких умовах оновлення освіти актуальними стають проблеми педагогічної діагностики, які здійснюються шляхом моніторингу (від лат. «монітор» — той, що попереджає, наглядає, нагадує).
Педагогічний моніторинг — система відбору, обробки, аналізу, зберігання інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямі, що забезпечує неперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи.
Основний зміст його полягає в одержанні інформації про стан освіти з метою прийняття управлінських рішень переведення її на якісно новий рівень.
Педагогічний моніторинг у навчальних закладах здійснює методичний кабінет, який очолює управління якістю освіти на кількох рівнях: учень (самомоніторинг навчальних досягнень), учитель (самомоніторинг педагогічної діяльності), навчально-виховний заклад (внутрішньошкільний моніторинг). Проводячи педагогічний моніторинг, шкільна методична служба покликана не тільки зосереджуватися на обробці отриманої інформації, а й практично повинна досягти своєї домінантної функції — управлінської, тобто коригування та прогнозування результатів.
Щоб освітній моніторинг на шкільному рівні став реальним чинника управління, його потрібно організувати так, щоб він виконував такі функції:
— інформаційну (створення вірогідного масиву інформації про якість освіти в навчальному закладі);
— діагностичну (фіксування реального стану якості освіти в ЗНЗ);
— прогнозну (виявлення стратегії і тактики розвитку освіти в навчальному закладі);
— управлінську (вплив на мету, зміст і методи управлінської діяльності);
— педагогічну (створення цілісності процесу навчання, виховання та розвитку учнів).
Проведення управлінського педагогічного моніторингу методичним кабінетом проходить такі етапи:
1. Нормативно-установчий. Передбачає визначення мети і завдань шкільного моніторингу, основних показників і критеріїв для порівняння, вибір діагностичних методик для з’ясування реальних досягнень. Підсумковим документом має бути план управління якістю освіти на підставі моніторингу.
2. Аналітико-діагностичний. Передбачає збір інформації, кількісну та якісну характеристику отриманих результатів, встановлення педагогічного діагнозу.
3. Етап прогнозування. Передбачає прогнозування подальших тенденцій розвитку об’єкта дослідження, розробку плану педагого-корекційних дій.
4. Підсумково-діагностичний. Передбачає оцінку стану об’єктів моніторингу, побудову висновків щодо співвідношення обраної мети і завдань з отриманими результатами.
Об’єктом внутріиіньошкільного педагогічного моніторингу може бути:
— динаміка індивідуальних досягнень учнів у саморозвитку (мається на увазі вимірювання рівня сформованості інтелектуальних, психологічних та інших якостей особистості);
— рівень навчальних досягнень учнів (аналіз | відповідності реальних навчальних досягнень державному стандарту на рівні класу, школи з предметів базового та варіативного компонентів);
— рівень професійної компетентності педагогічних кадрів (діагностика рівня професійної культури вчителя, рівня оволодіння ним основними педагогічними уміннями). Відстеження можна проводити протягом 5 років (від атестації до атестації).
Запровадження моніторингу в управлінську практику відбувається в такій послідовності:
— визначення мети й об’єкта моніторингу;
— визначення критеріїв, на підставі яких буде здійснюватися визначення стану об’єкта (на проміжному та підсумковому етапах);
— збір інформації про стан та розвиток об’єкта моніторингу;
— обробка інформації;
— систематизація інформації;
— аналіз інформаційних даних;
— висновки щодо зіставлення отриманих результатів з еталонним значенням показників;
— прийняття управлінських рішень;
— розробка рекомендацій.
Проведення моніторингу якості викладання відповідних предметів у навчальному закладі має на меті аналіз стану їх викладання, а також рівня компетентності учнів.
Завдання такого моніторингу:
— надати методичну допомогу учителям-предметникам;
— виявити кращий педагогічний досвід роботи вчителів-предметників та рекомендація його до розповсюдження в педагогічних колективах інших шкіл.
Моніторинг якості освіти починається з проведення та аналізу діагностичної контрольної роботи з даного предмета. Річний процес моніторингу навчальних досягнень містить три цикли:
— вхідний (організаційний);
— поточний (продуктивний);
— вихідний (підсумковий).
Результати діагностичної контрольної роботи слід проаналізувати.
А далі необхідно проводити тривалі, регулярні вимірювання. Регулярність їх проведення дає змогу дослідити динаміку зміни показників якості засвоєння змісту освіти (за результатами ТА, проміжних КР, підсумкових КР), проаналізувати помилки кожного учня і класу в цілому і на цій підставі розробити план педагогічних корекційних дій і завдання для самостійної діяльності кожного учня.
Моніторинг якості навчальних досягнень учнів обов’язково доповнюється учнівським моніторингом, який включає:
— підготовку до засвоєння знань;
— діяльність із засвоєння знань;
— зміни, що відбуваються в процесі засвоєння знань.
Це допомагає вчителеві встановити зворотний зв’язок з учнем при переході від одного рівня засвоєння навчального матеріалу до іншого. Проводячи поточний контроль учнівського моніторингу, учитель дає можливість учневі самостійно виявити рівень його готовності до самоосвітньої діяльності. При цьому варто запропонувати учневі відповісти на запитання анкети.
Анкета для виявлення рівня готовності учня до самоосвітньої діяльності
1. Що Ви розумієте під самоосвітою?
2. Чи користуєтеся Ви довідниками, словниками, енциклопедією?
3. Чи використовуєте додатково отриману інформацію на уроці?
4. Чи зможете Ви працювати з підручником без додаткового пояснення вчителя, тобто самостійно?
5. Що Ви вважаєте за краще:
— почути на уроці вчителя;
— скласти конспект самостійно;
— вивчити тему самостійно?
6. Чи плануєте Ви свої справи в навчальній роботі?
7. До кого звертаєтеся по допомогу під час виконання домашнього завдання?
— до вчителя;
— до батьків;
— до товаришів.
Проводячи моніторинг якості освіти учнів, методичний кабінет повинен:
1. Зробити науково-методичний аналіз результатів моніторингу.
2. Ввести до плану роботи заходи, які сприятимуть ефективному викладанню предмета.
3. Організувати науково-консультативні пункти для вчителів.
4. Систематично аналізувати, порівнювати показники якості освіти закладу.
Додаток 14
Моніторинг професійного рівня вчителя
Методичну роботу з педкадрами методична служба будує на діагностичній основі, основними аспектами якої є:
— моніторинг успішності кожного вчителя;
— удосконалення педагогічної майстерності;
— оволодіння новітніми технологіями навчання;
— основні форми і методи, які домінують у педагогічній діяльності вчителя.
Для визначення професійного рівня вчителя, ефективності його діяльності можна застосувати такі форми моніторингу:
— анкетування та самотести (виявлення суб’єктів орієнтування вчителя під час вирішення професійних питань);
— карта відстеження ефективності уроку (окремо заповнюють учитель та учні, порівнюють їх);
— відстеження уроку на діалогічній основі «учитель — адміністратор».
У системі внутрішньошкільного управління необхідно здійснювати моніторинг професійного рівня вчителя за такими критеріями, які фіксуються в діагностичній карті:
— знання нормативних документів;
— самоосвіта — творчий підхід до вибору способів, методів, прийомів і засобів забезпечення особистісно зорієнтованого навчання через зміст його предмета — участь учителя в розробці методик і технологій розвитку навчально-виховного процесу;
— уміння вчителя змоделювати активну діяльність учня до уроку та на уроці, позакласну роботу з предмета;
— ведення шкільної документації (поурочні плани, ведення класних журналів, виконання навчальної програми та дотримання єдиного орфографічного режиму);
— уміння вчителя підтримувати життєдіяльність школи;
— виконавська дисципліна;
— робота з батьками та виконання громадських доручень.
Заповнення діагностичної карти професійного рівня вчителя дасть змогу здійснити загальношкільний моніторинг якості діяльності педагогічних кадрів, і методична служба отримає реальну картину щодо динаміки професійних досягнень і утруднень педагогів, відповідність ефективності педагогічної діяльності цілям школи.
Результатами моніторингу управлінської діяльності методичної роботи користуються практично всі рівні управління — від учителя до директора та завідувача районного методичного кабінету. На кожному управлінському рівні створюється і зберігається інформація, що необхідна для порівняльного аналізу та прогнозування. |
|
Категорія: Молодые специалисты | Додав: Admin
|
| Переглядів: 3676 | Завантажень: 565
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
